То Сергей: Доброго дня, Сергію. Відповім по-любому, але відповідатиму українською, це моя позиція. Якщо бажаєте, маркер. Ви не перший зі скаргою на серію моїх публікацій про антени короткого замикання від LZ1AQ. Тому відповім на сайті, буде корисно багатьом.
Скарги на погану роботу рамок у режимі короткого замикання обумовлені тим, що багато хто не бажає вникати в принцип роботи цих антен і тому не звертають уваги на деталі, які в кінцевому рахунку можуть звести нанівець ефективність будь-якої системи. По-перше, слід переконатися, що підсилювач просто справний. По-друге, переконатися що підсилювачу під рамкою вистачає напруги для нормальної роботи, так як його харчування здійснюється по кабелю достатньої довжини. Струм споживання при 12 вольтах на вході інжектора живлення повинен лежати в межах 90-110 мА.
Наступним кроком щодо повернення системи до ефективної роботи буде перевірка (або модифікація) інжектора живлення. Якщо він у вас з магазину, то швидше за все зроблений за правилами і працює як треба. Якщо саморобний, то бувають варіанти. У будь-якому випадку має сенс переконатися, що він працює як треба: високий імпеданс для ВЧ сигналу лінійний до частоти хоча б 30 мГц, і низький омічний опір струму живлення. Для перевірки я використовую Нано ВНА, як найдоступніший їз корисних радіочастотних приладів. На вхід інжектора по ВЧ, який на підсилювач під антеною, подаємо порт 1, а
його вихід, який на приймач, подаємо на порт 2.
Нас цікавитиме два параметри - загасання та імпеданс. Якщо характеристика нелінійна, найчастіше це зростання втрат із підвищенням частоти, потрібно вдосконалити розділовий ланцюжок дросель – конденсатор. Конденсатор має бути великої величини, так як впливає на коефіцієнт передачі в низькочастотній частині спектра, але при цьому повинен мати мінімальну паразитну індуктивність. Я завжди використовую С1 у SMD чi iншiй виконанний і з мінімальною індуктивністю виводiв. Дросель майже у всіх саморобних конструкціях виконують складовим: перший від точки живлення великої індуктивності, і як конструктивно, має високу паразитну ємність. Той самий елемент, який завалює верхні частоти. Для ослаблення цього лиха послідовно з ним включають дросель набагато меншої індуктивності і відповідно з меншою паразитною ємністю. Якщо ви заглянете в китайські аналоги то як правило побачите там два SMD дроселя.
Дросель L2 меншої індуктивності, але все одно достатньою для високого опору сигналам ВЧ, має незначну паразитну ємність С2. Як ви знаєте з курсу радіотехніки, послідовне включення індуктивностей збільшує її значення, а для конденсаторів навпаки. Таким чином вирівнюється імпеданс і, отже, коефіцієнт передачі на високих частотах. Якщо ви модифікували свій інжектор, то маєте побачити щось приблизно таке як на скріншоті Nano VNA. Файний iнжектор. Якщо до нього не було питань і раніше, можна переходити до другої частини.
А це означає, що перевіряти доведеться і сам підсилювач. Тільки перевірити його не так просто, як здається. Як ми вже з'ясували раніше, це диференціальний підсилювач з вхідним опором в частки ома. Якщо дуже просто, без приладів, можна включити його на вхід вашого SDR приймача і по черзі торкатися пінцетом точок підключення рамки: лівої та правої. Зростання шуму та рівня шуму на панорамі має бути сильним та однаковим для обох сторін. Але я би вважав за краще виміряти його коефіцієнт передачі, чи принаймні оцінити КУ за модулем: тобто працює він як підсилювач чи ні. Але для підключення Nano VNA на його вхід замість рамки потребує спеціального трансформатора. Як мінімум він має бути балансним та зі зворотним коефіцієнтом трансформації. У мене в коробочці знайшовся такий: балун 2:1, який я використовував як суматор антен. Виконання описане у Реда, "50-ти омная техника", стр. 13. я лише змінив число витків і отримав балансний трансформатор 50 на 2-е 25 омні обмотки.
Порт 1 Nano VNA через атенюатор -20 (-10) дБ підключаємо до первинної обмотки цього балуна, а дві вторинних замість рамок до входiв підсилювача за допомогою токообмежуючiх резисторiв 25 Ом. Сигнал ВЧ виходу інжектора замість SDR приймача підключаємо на порт 2 VNA. З урахуванням атенюаторів можна оцінити посилення вашого пристрою.
Схему випробувального стенду видно на фото. З атенюатором -20 дБ. З аттенюатором -20 дБ. На фото видно, що з атенюатором -20 дБ посилення становитиме понад 10 дБ плюс, що свідчить про те, що підсилювач працює. Не обговорюватимемо якість, зазначимо лише те, що поганий прийом - не його вина. Залишається перевірити кабель від рамок із підсилювачем до приймача. Для цього використовуємо той же Нано ВНА. Кабель підключаємо до входу та виходу аналізатора та дивимося згасання в кабелі. У мене на 25 метрах RG-174 близько 4-х дБ. Якщо ваш хороший, залишається лише одна причина поганого прийому – неправильно виконані рамки. Але тут складнощів по мінімуму. Якщо вісімка з двох рамок - хрест-навхрест, якщо дві вісімки хрест-навхрест, їх з'єднувати паралельно мінімальної довжини шинками. Можливо я не побачив ще чогось, через що рамки можуть працювати незадовільно, а можливо ви самі щось із уже описаного пропустили.
Перегляньте ще раз
усі матеріали по LZ1AQ, їх багато. Зверніть увагу на відео, на яких я знімав роботу своїх рамок порівняйте зі своїми. Можливо, у вас просто завищені очікування від їх роботи?
P.S. de Юрий AC6A : Я бы добавил ещё несколько моментов: Качество питания антенны, аккумулятор или хорошо отфильтрованный по common mode линейный сетевой. Проверить симметрию усилителя. Убедиться в отсутствии аэф, добавить запорные дроссели, если надо, на обоих концах кабеля. Расположение рамки. Сама рамка - если нет измерителя индуктивности - то хотя бы убедиться что сопротивление не больше долей ома. Если усилитель самодельный - убедиться что нет возбуждения и оценить режимы транзисторов по пт. Проверить ток потребления. Оценить возможность перегрузки/забития приемника от местных помех.
